1995–2023
Дмитро Коцюбайло
Командир «Вовків Да Вінчі»
Хлопець, якого за талант до малювання прозвали «Да Вінчі», 18-річним пішов добровольцем на фронт і виріс до командира батальйону «Вовки Да Вінчі». Перший доброволець, якому звання Героя України присвоїли за життя. Загинув під Бахмутом 2023 року.
Ключові досягнення
- Доброволець з 2014 року; з 2015 року - командир роти, згодом 1-ї штурмової роти ДУК «Правий сектор»
- Перший доброволець, якому звання Героя України присвоїли за життя (указ № 608/2021)
- Створив і очолив 1-й окремий батальйон «Вовки Да Вінчі» у складі 67-ї окремої механізованої бригади (2022)
- Відзначений у рейтингу Forbes «30 до 30» (2022)
Чому «Да Вінчі»?
Дмитро Коцюбайло народився 1995 року в селі Задністрянське на Івано-Франківщині. Змалку він добре малював, звідси й позивний «Да Вінчі». Він навчався в гімназії в сусідньому Бовшеві, а 2014 року, одразу після Революції гідності, 18-річним пішов добровольцем на війну в складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».
Перший серед добровольців
Того ж року в Пісках на Донеччині його важко поранили. Він пройшов реабілітацію й повернувся на фронт. З 2015 року Коцюбайло командував ротою, згодом - 1-ю штурмовою ротою, яку назвали «Вовки Да Вінчі». 2021 року він став першим добровольцем, якому звання Героя України присвоїли за життя.
Після початку повномасштабного вторгнення його рота виросла в 1-й окремий батальйон «Вовки Да Вінчі». 7 березня 2023 року Дмитро Коцюбайло загинув у бою під Бахмутом. Йому було 27 років.
Як його пам’ятають
Попрощатися з ним на Майдані Незалежності прийшли тисячі людей. Його поховали на Аскольдовій могилі в Києві, де 2024 року відкрили йому пам’ятник. Його ім’я носять вулиці в багатьох містах України і гімназія в Бовшеві, де він колись навчався.
