1969–2022
Ірина Цвіла
Фотографиня, добровольниця «Лінза»
«Мене легко запам'ятати - цвіла калина, цвіла Ірина». Учителька, яка вирощувала троянди, знімала Майдан із фотокамерою, а 2014 року пішла добровольцем до батальйону «Січ». Загинула в перші дні великої війни, обороняючи Ірпінь.
Ключові досягнення
- Учителька київської міжнародної школи «Меридіан», згодом ландшафтна дизайнерка: створювала трояндові сади й оранжереї
- Фотографувала Революцію гідності
- Добровольниця батальйону «Січ» з 2014 року, позивний «Лінза»
- З перших днів повномасштабного вторгнення - на обороні Київщини
- Орден «За мужність» III ступеня (посмертно; указ № 689/2022)
Цвіла калина, цвіла Ірина
Так Ірина Цвіла жартома представлялася новим знайомим: з таким прізвищем її справді важко забути. Вона народилася 1969 року в Броварах на Київщині, здобула педагогічну освіту й викладала молодшим школярам у київській міжнародній школі «Меридіан». Згодом стала ландшафтною дизайнеркою: створювала трояндові сади й оранжереї і зібрала близько 500 рідкісних сортів троянд.
Від камери до окопу
Під час Революції гідності 2013-2014 років Ірина документувала події на Майдані з фотокамерою. 2014 року вона пішла добровольцем на фронт і воювала в батальйоні «Січ» (згодом полк особливого призначення «Київ»). Побратими знали її під позивним «Лінза».
Повернувшись, Ірина знову взялася за сад і разом із донькою відкрила майстерню Verba: прикраси зі справжніх засушених квітів, залитих смолою. Назву, за словами доньки, хотіли українську, з прив’язкою до рідної культури й мови.
Перші дні великої війни
24 лютого 2022 року Ірина разом із чоловіком стала на оборону Київщини. Ірина Цвіла загинула 25 лютого 2022 року в боях за Ірпінь, у 52 роки.
Як її пам’ятають
У жовтні 2022 року Президент посмертно нагородив її орденом «За мужність» III ступеня. Подруга пам’ятає її слова: «Навіть у мирному житті ми можемо всі робити те, що вміємо, так чи інакше наближати перемогу».
