Катерина Гандзюк

Питання на плакатах

«Хто замовив Катю Гандзюк?» Так називається громадський рух, і це питання роками звучить на акціях. Катерина Гандзюк була херсонською активісткою й посадовицею міськради, яка викривала корупцію в місцевій владі й поліції.

Херсонка, яка стежила за грошима

Катерина народилася 17 червня 1985 року в Херсоні. Вона закінчила Херсонський державний університет і Київський національний економічний університет. З 2003 року була активісткою партії «Батьківщина» й очолювала обласну молодіжну організацію «Батьківщина молода». 2004 року брала участь у Помаранчевій революції, а згодом стала депутаткою Херсонської обласної ради. 2012 року Катерина стала однією із засновниць Агенції громадянської журналістики «МОСТ» і сайту most.ks.ua. Згодом сайт зосередився на тому, як витрачають державні гроші: на моніторингу державних закупівель. Агенція знімала журналістські розслідування «Є предел». 2017 року одне з них розповіло про невідомі факти з біографії голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера. Мангер подав до суду на журналіста й вимагав відшкодувати моральну шкоду в символічну 1 гривню.

Майдан, переселенці, міськрада

Катерина була учасницею Євромайдану в Херсоні й протистояла спробам розпочати в місті «русскую весну». Вона опікувалася переселенцями і працювала в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців. 2016 року вона стала волонтеркою Itchy Trigger Finger Ukrainians - групи, яка робила патріотичну рекламу для жителів окупованого Криму. У травні 2014 року її обрали депутаткою Херсонської міської ради, а 2016 року вона навчалася в Національній академії державного управління при Президентові України і стала в. о. керуючої справами виконкому міськради, а також радницею міського голови. Вона публічно викривала корупцію в місцевій владі й поліції. 2018 року в соцмережах з’явився список 223 жителів Херсонщини, які з 2014 року отримали в поліції дозволи на травматичну зброю за журналістськими посвідченнями. Катерина звернула увагу, що стількох журналістів в області просто немає, тож документи, найімовірніше, фальшиві. Поліція заявила, що порушень не знайшла. Одним з її останніх конфліктів з владою стала велика пожежа на Олешківщині. Катерина заявляла, що ліс навмисно підпалюють, щоб потім вирубати й продати все, що не згоріло, і виклала у Facebook фото вантажівок з обгорілими колодами.

Напад

На Катерину Гандзюк напали в Херсоні 31 липня 2018 року й облили кислотою. Її перевезли на лікування до Києва, і за три місяці вона перенесла понад десять операцій. З лікарні вона записала відеозвернення: за останній рік в Україні сталося 40 нападів на громадських активістів, і замовника жодного з них не назвали. «Найгірше - половину з цього списку я знаю особисто», - сказала Катерина. Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Їй було 33 роки.

Що вирішили суди

2019 року п’ятьох виконавців нападу, які визнали провину й пішли на угоду зі слідством, засудили до ув’язнення на строк від трьох до шести з половиною років. 26 червня 2023 року Дніпровський районний суд Києва визнав колишнього голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та Олексія Левіна винними в організації нападу й призначив кожному по 10 років позбавлення волі. Мангер заявив, що не винен, і вирок оскаржили.

Станом на червень 2026 року Київський апеляційний суд справу ще не завершив, тож вирок не набрав законної сили, і на обвинувачених поширюється презумпція невинуватості. За три роки склад колегії суддів змінювався чотири рази.

Чому це важливо сьогодні

Катерина Гандзюк показала, що стежити за публічними грошима - справа кожного громадянина, а не лише чиновників. Вона не мовчала, коли бачила корупцію, і не замовкла навіть після нападу: з лікарняного ліжка говорила про справедливість і правосуддя, яких, за її словами, «сьогодні не лікує ніхто». Посольство США висунуло її на відзнаку «Жінка мужності»: 2019 року Державний департамент США посмертно відзначив Катерину особливою відзнакою, а посольство в Києві назвало її «Українською жінкою мужності 2019 року». 2022 року на її честь назвали вулицю в Києві. Люди не дали забути її питання: рух «Хто замовив Катю Гандзюк?» і далі стежить за судом. Кожен, хто сьогодні перевіряє, куди йдуть публічні гроші, чи вимагає чесного суду, продовжує її справу.