1994–2022
Павло Сбитов
Командир морпіхів, Герой України
«Морська піхота - це моє», - казав Павло Сбитов. Армію він обрав у 15 років, хоч до нього в родині не було військових, а 2021-го очолив 503-й батальйон морської піхоти. У березні 2022-го його морпіхи не дали оточити сусідню бригаду між Маріуполем і Волновахою. Герой України (посмертно).
Ключові досягнення
- Закінчив Львівський ліцей імені Героїв Крут (2012) і Національну академію сухопутних військ (2016)
- З 2016 року в 503-му окремому батальйоні морської піхоти, воював на маріупольському напрямку; з 2017 командир роти, з 2021 командир батальйону
- 2019 року його рота перемогла в конкурсі на найкращий однотипний підрозділ Збройних сил України
- У лютому – березні 2022 року батальйон прийняв удар трьох російських батальйонних тактичних груп між Маріуполем і Волновахою й не дав оточити підрозділи 53-ї механізованої бригади
- Орден «За мужність» III ступеня (2018); Герой України посмертно (указ № 139/2022 від 16 березня 2022)
«Морська піхота - це моє»
«Потрапивши туди, одразу усвідомив: морська піхота - це моє», - розповідав Павло Сбитов про перші дні служби. Армію він обрав ще підлітком, хоч до нього в родині не було жодного військового.
З Березця до 503-го батальйону
Павло Сбитов народився 22 жовтня 1994 року в селі Березець на Львівщині. У п’ятнадцять років він вступив до Львівського ліцею імені Героїв Крут, а потім закінчив Академію сухопутних військ у Львові. 2016 року молодого офіцера направили до 503-го окремого батальйону морської піхоти й одразу на фронт: батальйон тоді тримав маріупольський напрямок.
Командир, який чув своїх
2017 року Сбитов очолив роту. «Головне - вміти розуміти людей, дослухатись, вникати у їхні проблеми й допомагати вирішувати їх», - так він пояснював своє командирське кредо. 2019 року його рота перемогла в конкурсі на найкращий однотипний підрозділ Збройних сил України, а сам він на навчаннях у Грузії потрапив до числа найкращих військовослужбовців. З жовтня 2018 року батальйон стояв у Маріуполі, а 2021-го Павло Сбитов став його командиром.
Між Маріуполем і Волновахою
Після 24 лютого 2022 року батальйон Сбитова прикривав ділянку між Маріуполем і Волновахою і прийняв на себе основний удар трьох російських батальйонних тактичних груп. Морпіхи завдали ворогові значних втрат і не дали оточити й розгромити підрозділи 53-ї окремої механізованої бригади. Майор Павло Сбитов загинув у бою 12 березня 2022 року поблизу села Євгенівка на Донеччині; йому було 27 років. Через чотири дні йому посмертно присвоїли звання Героя України.
Чому це важливо сьогодні
Павло Сбитов показав, що сила командира - у тому, щоб чути своїх людей і стояти поруч із ними. У перші тижні великої війни його морпіхи стримали значно сильнішого ворога й не дали оточити сусідню бригаду. Він належав до покоління офіцерів, яке вчилося й воювало вже в незалежній Україні і довело, що вміє вести за собою людей. Кожен, хто обирає свою справу всупереч очікуванням, може згадати його просте «це моє».
