1906–1984
Олег Антонов
Авіаконструктор, творець літаків «Ан»
Літак, який серійно випускали 60 років, - Ан-2 - створив Олег Антонов. Авіаконструктор, народжений під Москвою, 1952 року переїхав зі своїм бюро до Києва і прожив тут решту життя. Його київське КБ збудувало «Руслан», а вже по його смерті - «Мрію», найбільший літак світу.
Ключові досягнення
- Ан-2 (1947) - літак, який серійно випускали 60 років
- Планер «Рот Фронт-7» - світовий рекорд дальності 749 км (1939)
- Ан-22 «Антей» - перший у світі широкофюзеляжний далекий транспортний літак
- Ан-24, Ан-26, Ан-72 і Ан-124 «Руслан», його останній проєкт
- Головний, а з 1962 року генеральний конструктор київського КБ (1952–1984)
Планер у 18 років
Олег Антонов народився 1906 року в селі Троїця під Москвою, у родині інженера-будівельника. Школу він закінчив у Саратові і там-таки почав будувати планери. Перший, «Голуб» (1924), він збудував у 18 років, і цей планер отримав грамоту за оригінальність на всесоюзних змаганнях планеристів у Криму. Потім Антонов вивчився в Ленінградському політехнічному інституті.
Від планерів до літаків
Головним конструктором планерного заводу в Москві Антонов став 1933 року; там створили близько 30 типів планерів, переважно для навчання пілотів. 1939 року його планер «Рот Фронт-7» пролетів 749 км - світовий рекорд дальності. У Другу світову війну він конструював транспортні планери, зокрема А-40 для перевезення танка, щоб підтримувати партизанів.
«Кукурудзник», що літає 60 років
Нове конструкторське бюро в Новосибірську Антонов очолив 1946 року, і вже 1947 року піднявся в небо Ан-2. Цей невеликий багатоцільовий літак, якого в народі прозвали «кукурудзником», міг сісти на будь-який аеродром, і його серійно випускали 60 років.
Київ і великі вантажівки неба
Бюро Антонова перевели до Києва 1952 року, і тут він працював до кінця життя: спершу головним, а з 1962 року генеральним конструктором. У Києві створили пасажирські й транспортні Ан-10, Ан-12, Ан-24 і Ан-26. Ан-22 «Антей» став першим у світі широкофюзеляжним далеким транспортним літаком, а Ан-124 «Руслан», останній проєкт Антонова, - найбільшим у світі чотиримоторним транспортником.
Олег Антонов помер 4 квітня 1984 року в Києві, де прожив понад 30 років, і похований на Байковому кладовищі.
«Мрія»
Київське бюро носить ім’я Антонова. За всі роки воно створило понад 100 типів і модифікацій літаків «Ан» і збудувало понад 22 тисячі машин. Найславетніший із них Антонов уже не побачив: Ан-225 «Мрія» піднявся в повітря 1988 року, через чотири роки після його смерті.
Уже за три місяці після першого польоту «Мрія» за один політ встановила 110 світових рекордів, а загалом - 240, чого в історії авіації не бувало. 2009 року вона перевезла з Франкфурта до Єревана генератор вагою понад 187 тонн, і цей рейс потрапив до Книги рекордів Гіннеса як найбільший цільний вантаж в історії авіації. «Мрію» називали флагманом української авіації. 27 лютого 2022 року стало відомо, що російські військові знищили її на аеродромі «Антонов» у Гостомелі під Києвом.
Чому це важливо сьогодні
Антонов зробив Київ одним зі світових центрів великої авіації: бюро, яке він привіз сюди, носить його ім’я. Літаки «Ан» довели, що в Україні конструюють машини, яких світ раніше не мав, - від першого широкофюзеляжного «Антея» до «Мрії», флагмана української авіації. Антонов відстоював не лише свої літаки: 1965 року він підписав «лист 78-ми» - відкритий протест проти репресій української творчої інтелігенції та дискримінації української культури. Кожен, хто мріє щось збудувати, може згадати, що шлях до «Мрії» почався з планера, який Антонов змайстрував у 18 років.
