1915–1995
Ігор Свєшніков
Археолог, дослідник Берестецької битви
Понад 6 тисяч козацьких речей підняв археолог Ігор Свєшніков з поля Берестецької битви 1651 року. Його розкопки, що тривали понад двадцять років, допомогли по-новому розповісти, як ішов бій і яким було козацьке військо.
Ключові досягнення
- Понад 20 років розкопок на полі Берестецької битви 1651 року, понад 6 тисяч козацьких предметів
- Книжка «Битва під Берестечком» (Львів, 1993)
- Періодизація давніх культур доби неоліту, енеоліту й бронзи на Прикарпатті, Поділлі та Волині
- Розкопки літописного Звенигорода (1982–1994) з берестяними грамотами
- Доктор історичних наук (1972)
Що зберегло болото
Козацька зброя, одяг, речі, якими користувалися щодня. Ці речі понад три століття пролежали на полі битви під Берестечком на Волині. Їх зберегло болото: туди не діставало повітря. Підняти їх і змусити розповісти про бій узявся археолог Ігор Свєшніков.
Від кам’яного віку до бронзи
Ігор Свєшніков народився 1915 року в Києві, а виріс у селі неподалік Берестечка. Змалку він чув перекази про велику битву й козацькі скарби, сховані в болотах, і вирішив їх знайти. Після Другої світової війни він очолив відділ первісного суспільства у Львівському історичному музеї, а 1950 року закінчив Львівський університет. Від 1959 року понад три десятиліття працював в Інституті суспільних наук Академії наук. Свєшніков вивчав найдавніших жителів Прикарпаття, Поділля й Волині, які жили тут у доби неоліту, енеоліту й бронзи. Він окреслив, де мешкали їхні спільноти, як вони будували житла, ховали померлих і робили посуд.
Двадцять років на полі битви
Битва під Берестечком 1651 року стала тяжкою поразкою для війська Богдана Хмельницького: його розбила армія Речі Посполитої, а з оточення козаків виводив Іван Богун. 1970 року Свєшніков почав розкопки на місці бою й вів їх понад двадцять років. Його експедиції знайшли понад 6 тисяч козацьких предметів: зброю, одяг, речі побуту. Завдяки їм бій вдалося описати по-новому і більше дізнатися про те, скільки було козаків і як було влаштоване їхнє військо. Свєшнікова називають «волинським Шліманом» - на честь археолога, який відкрив світові справжню Трою. Чимало знахідок виставлено в Рівненському краєзнавчому музеї. 1993 року у Львові вийшла книжка Свєшнікова «Битва під Берестечком».
1995 року, в останній рік життя, його обрали закордонним членом Польської академії знань. Помер Ігор Свєшніков у Дубні. 2015 року Верховна Рада постановила відзначити 100-річчя від його народження на державному рівні.
Чому це важливо сьогодні
Ігор Свєшніков перетворив поле давньої поразки на джерело знань про козацьке військо. Тисячі речей, які він підняв із землі, дали змогу говорити про битву не лише за хроніками, а й за тим, що лишили по собі самі її учасники. Він показав, що минуле народу можна відновлювати терпляче, рік за роком, навіть коли його сховала земля. Кожен, хто сьогодні дивиться на козацькі речі з-під Берестечка, бачить і його працю.
