бл. 1582–1622

Петро Конашевич-Сагайдачний

Гетьман, переможець під Хотином

Військовий, Державний діяч

Близько 4 тисяч козаків узяли Кафу - фортецю й великий невільницький ринок у Криму - і визволили багатьох бранців. Їх вів Петро Сагайдачний, гетьман, який зробив козаків дисциплінованою армією, що 1621 року допомогла зупинити османів під Хотином.

Ключові досягнення

  • Реформував козацьке військо, перетворивши його на регулярну дисципліновану армію
  • Успішні морські походи на Кафу (1616) та інші османські фортеці
  • Вирішальна роль у Хотинській битві 1621 року проти Османської імперії
  • Вступив з усім Військом Запорозьким до Київського братства; сприяв відновленню православної ієрархії (1620)

Похід на Кафу

Улітку 1616 року близько 4 тисяч козаків висадилися під Кафою в Криму. Це була сильна турецька фортеця і великий невільницький ринок. Козаки здобули місто з населенням близько 80 тисяч і визволили багатьох бранців-християн. Вів їх новообраний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Він народився в селі Кульчиці біля Самбора на Львівщині; точна дата невідома, зазвичай називають приблизно 1582 рік. Навчався в Острозькій школі, а потім подався на Запорозьку Січ.

Із вольниці - армія

Сагайдачний реформував козацьке військо: поділив його на сотні й полки, запровадив сувору дисципліну, заборонив пити горілку в морських походах. 1618 року з 20-тисячним військом він вирушив на допомогу королевичу Владиславу в поході на Москву.

1621 року під Хотином близько 40 тисяч козаків на чолі з Сагайдачним разом із польсько-литовською армією зупинили османське військо. Це зірвало наступ султана Османа II на Річ Посполиту. Гетьмана тяжко поранили в цій війні, і наступного року він помер у Києві.

Дискусії та оцінки

Сагайдачний вів поміркований курс щодо Речі Посполитої й намагався здобути права козацтву шляхом угод, а не повстань. Частина козаків була цим невдоволена: 1620 року його усунули й гетьманом ненадовго обрали Яцька Бородавку. Перед Хотинською війною булаву повернули Сагайдачному.

Чому це важливо сьогодні

Сагайдачний поєднував військову силу з турботою про освіту й церкву. Він вступив до Київського братства разом з усім Військом Запорозьким, підтримав братську школу, з якої згодом виросла Києво-Могилянська академія, і заповів значні статки на освіту. Його ім’я носить Національна академія сухопутних військ.