бл. 1618–1664

Іван Богун

Полковник, соратник Хмельницького

Військовий

Коли під Берестечком хан зрадив козаків і полонив Хмельницького, оточене військо обрало наказним гетьманом Івана Богуна, і він вивів більшість козаків з оточення. Кальницький полковник, який виступав і проти Польщі, і проти Москви.

Ключові досягнення

  • Кальницький (вінницький) полковник з 1650 року
  • Наказний гетьман у Берестецькій битві 1651 року: вивів козацьке військо з оточення
  • Перемоги над польськими військами під Вінницею (1651) і Монастирищем (1653), участь у Жванецькій облозі 1653 року
  • Відмовився присягати московському цареві після Переяславської ради 1654 року

Що робити, коли гетьмана взято в полон?

1651 року під Берестечком кримський хан Іслам-Гірей III зрадив козаків і захопив у полон Богдана Хмельницького. Козацьке військо опинилося в оточенні польської армії. Тоді козаки обрали наказним гетьманом кальницького полковника Івана Богуна. Завдяки його рішучості й винахідливості більша частина війська прорвалася з оточення.

Полковник з дрібної шляхти

Про його молодість відомо небагато. Імовірно, Богун походив з української дрібної шляхти; рік народження невідомий, найчастіше називають близько 1618-го. З 1640-х років він воював проти турецьких і татарських нападів, а 1650 року став кальницьким (вінницьким) полковником. У 1651–1653 роках бив польські війська під Вінницею й Монастирищем і воював під Жванцем.

Ні під Польщею, ні під Москвою

Богун застерігав від союзу з московським царем і після Переяславської ради 1654 року відмовився йому присягати. Пропольської політики гетьмана Івана Виговського він теж не прийняв: 1659 року разом з Іваном Сірком очолив повстання проти нього на Правобережжі.

1662 року поляки ув’язнили Богуна у фортеці Марієнбург (нині Мальборк у Польщі). У лютому 1664 року його запідозрили в таємних зносинах з лівобережними козаками й московитами і стратили під Новгородом-Сіверським.

Чому його пам’ятають

Богун обстоював самостійність України і перед Польщею, і перед Москвою. Народ зберіг пам’ять про нього в історичній думі «Іван Богун».