бл. 1539–бл. 1582
Гальшка Острозька
Княжна, меценатка Острозької академії
Найбагатшу наречену Волині тричі видавали заміж, і щоразу вирішували за неї інші. Гальшка (Єлизавета) Острозька - княжна, яка пережила викрадення й роки ув'язнення, а 1579 року заповіла кошти Острозькій академії. Її вважають співфундаторкою цієї школи.
Ключові досягнення
- Заповіт 1579 року: 6000 кіп литовських грошей на шпиталь і Острозьку академію
- Перший відомий документ про пожертву на Острозьку академію
- Спадкоємиця половини Острозького князівства
- Героїня творів Юзефа-Ігнація Крашевського і картини Яна Матейка
Найбагатша наречена Волині
Гальшка (у хрещенні Єлизавета) народилася восени 1539 року в родині князя Іллі Острозького, з найпотужнішого волинського роду. Батько помер у серпні, ще до її народження. Дівчинка стала спадкоємицею половини Острозького князівства, і саме ці статки визначили її долю.
Три шлюби
У вересні 1553 року дядько, князь Василь-Костянтин Острозький, узяв штурмом Острозький замок і видав ще зовсім юну небогу за князя Дмитра Сангушка. Мати Гальшки, Беата, поскаржилася королю; Сангушка оголосили поза законом, він утік із дружиною до Чехії, але там його наздогнали й 1554 року вбили. 1555 року під тиском короля Сигізмунда II Августа Гальшку без маминого благословення одружили з воєводою Лукашем Ґуркою. Беата сховала доньку в домініканському монастирі у Львові, а в березні 1559 року видала її за князя Семена Слуцького. Та за кілька тижнів королівський наказ повернув Гальшку Ґурці.
Вежа в Шамотулах
Наступні роки княжна прожила в резиденції Ґурки в Шамотулах під Познанню, майже ні з ким не спілкуючись. Свободу вона дістала лише після смерті чоловіка 1573 року й повернулася на Волинь до дядька, який став її опікуном. Пережите підірвало її здоров’я: джерела вже з 1570-х років згадують про її психічну недугу.
Заповіт для академії
16 березня 1579 року в Турові Гальшка склала заповіт. Рухоме майно вона поділила між родичами й слугами, а 6000 кіп литовських грошей призначила на шпиталь і Острозьку академію, яку близько 1576 року заснував її дядько. Це перший відомий документ про пожертву на академію, тож Гальшку вважають її співфундаторкою. Частина дослідників, щоправда, допускає, що через хворобу княжни її розпорядження 1573–1582 років міг підробити опікун. Гальшка померла восени 1582 року; у грудні її поховали в Острозі. Дітей вона не мала.
Чому це важливо сьогодні
Майже все в житті Гальшки Острозької, від шлюбів до місця, де їй жити, вирішували інші. Та її ім’я пов’язане з тим, що пережило всі ці драми: її заповіт - перший відомий документ про пожертву на Острозьку академію, одну з перших вищих шкіл у Східній Європі. Академія вчила таких людей, як майбутній гетьман Петро Сагайдачний, а її спадкоємиця, де навчався фотограф «Азову» Дмитро Козацький, вчить студентів і сьогодні. Її історія показує, що навіть людина, в якої забрали право вибору, може залишити те, що століттями служитиме іншим.











