бл. 1505–1558

Роксолана

Дружина султана Сулеймана I

Державна діячка

Як дівчина з Русі, яку продали на невільничому ринку Стамбула, стала законною дружиною султана Сулеймана I і матір'ю султана Селіма II? Про справжню Роксолану відомо менше, ніж розповідають легенди.

Ключові досягнення

  • Перша, для кого в Османській імперії запровадили титул «хассекі» - «улюблена султанша»
  • Домоглася законного шлюбу із султаном Сулейманом I (імовірно, у 1530-х роках)
  • Мати султана Селіма II
  • Фундаторка мечетей, лікарні для жінок, шкіл і кухонь для бідних у Стамбулі, Едірне, Єрусалимі, Мецці та Медині

Як невільниця стала султаншею?

Її справжнього імені ніхто не знає. Венеціанські дипломати в Стамбулі писали, що вона «з Русі», а Михалон Литвин - що її захопили в полон кримські татари. Імовірно, дівчину, народжену близько 1505 року, продали на невільничому ринку в Стамбулі, і так вона потрапила до гарему султана Сулеймана I.

У гаремі її назвали Хуррем - з перської «радість». Саме для неї вперше запровадили титул «хассекі», тобто «улюблена султанша». Звичаї династії дозволяли наложниці мати лише одного сина, а вона народила Сулейманові шістьох дітей. Імовірно, у 1530-х роках султан узяв із нею законний шлюб.

Вплив, якого не записали

Прямих свідчень про її участь у політиці немає. Її донька вийшла заміж за Рюстема-пашу, який 1544 року став великим везиром. Схоже, разом із ним Роксолана переконала султана, що принц Мустафа, син іншої наложниці, зазіхає на трон; 1553 року Мустафу стратили. Роксолана померла 1558 року, а трон після Сулеймана успадкував її син Селім II. Вона фундувала мечеті, лікарню для жінок, школи й кухні для бідних - від Стамбула й Едірне до Єрусалима, Мекки та Медини.

Дискусії та оцінки

Походження з Рогатина - традиційна версія: її навів польський дипломат Самуель Твардовський у XVII столітті. Імена Настя Лісовська чи Олександра з’явилися лише в XIX столітті й надійних доказів не мають.

З її прикладу почався період впливу жінок султанської родини на політику, який історики називають «жіночим султанатом». Посол Габсбургів Бусбек зобразив її чаклункою та інтриганкою, і цей образ довго панував у Європі.

Українські письменники з XIX століття, навпаки, змальовували її патріоткою й навіть захисницею України, хоча джерела цього не підтверджують. Цей образ закріпили романи, телесеріал (1996–2003) і пам’ятник у Рогатині (1999); історики критикують його як нереалістичний. Навіть усі відомі портрети Роксолани, зокрема найраніший, роботи Тиціана (близько 1552), - плід уяви митців.

Чому її історія важлива сьогодні

Доля Роксолани нагадує про українців, яких у ті часи захоплювали в полон і продавали в неволю. А ще її історія вчить відрізняти факти від легенд.