1842–1912
Микола Лисенко
Батько української класичної музики
Сам Петро Чайковський хотів поставити його «Тараса Бульбу», але тільки російською, і композитор відмовився. Микола Лисенко заклав основи української класичної музики й написав «Молитву за Україну», яка стала духовним гімном країни.
Ключові досягнення
- Опери «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», дитячі опери «Коза-дереза» та «Зима і весна»
- Цикл «Музика до Кобзаря» - понад 80 вокальних творів на слова Шевченка
- Хоровий твір «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний», 1885)
- Заснував музично-драматичну школу в Києві (1904)
Опера, яку він не віддав
Петро Чайковський запропонував Миколі Лисенку поставити його оперу «Тарас Бульба». Була одна умова: співати мали російською. Лисенко відмовився. Для своїх опер він визнавав тільки українську мову, хоча Емський указ 1876 року забороняв друкувати українською навіть тексти до нот. За життя композитора ставили лише фрагменти «Тараса Бульби», а повністю опера вийшла на сцену 1924 року.
Як природознавець став композитором
Лисенко народився 1842 року в селі Гриньки на Полтавщині, у дворянській родині козацького роду. Музики його вчили з п’яти років. Він закінчив природничий факультет Київського університету, а потім Лейпцизьку консерваторію й ще вчився оркестровки в Миколи Римського-Корсакова в Петербурзі.
Усе життя Лисенко записував народні пісні й мелодії кобзарів і зробив сотні обробок народних пісень. На цій основі він створив українські опери, хори, романси й фортепіанну музику. Він писав на тексти Шевченка - понад 80 творів на слова з «Кобзаря», - Котляревського, Гоголя і Лесі Українки.
1904 року Лисенко заснував у Києві музично-драматичну школу - першу на сході України з українською мовою навчання.
Чому це важливо сьогодні
Лисенко довів, що українська музика може бути класичною. Його хор «Боже великий, єдиний» («Молитва за Україну») став духовним гімном держави, його виконують на державних святах. Ім’я композитора носять Львівська національна музична академія та Харківський театр опери та балету.
