1814–1861
Тарас Шевченко
Національний поет України
Кріпака, якого митці викупили на волю за ціну одного портрета, сьогодні називають національним поетом України. Його «Кобзар» заклав основи сучасної української літератури й мови.
Ключові досягнення
- Збірка «Кобзар» (1840) - віха нової української літератури
- Поеми «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон», «Заповіт»
- Звання академіка гравюри Імператорської академії мистецтв (1860)
- Понад 800 малярських і графічних творів
Скільки коштує свобода?
До 24 років Тарас Шевченко був кріпаком: його, як і всю родину із села Моринці на Київщині, вважали власністю пана. Він рано осиротів, але мав дар до малювання, і цей дар привів його до Петербурга. Там митці вирішили його викупити. Карл Брюллов написав портрет поета Василя Жуковського, портрет розіграли в лотереї, і 2500 карбованців пішли на волю Шевченка. Це сталося 1838 року, а згодом він навчався в Імператорській академії мистецтв.
Вірші, яких злякалася імперія
1840 року вийшов «Кобзар», і з нього почалася нова українська література. Але Шевченко писав і вірші, що висміювали імперську владу, і входив до Кирило-Мефодіївського братства. 1847 року його відправили солдатом на заслання, у далекі фортеці біля Уралу й Каспію, з наказом не писати й не малювати.
Заборона його не зламала. Після звільнення 1857 року він повернувся до Петербурга, а 1860-го Академія мистецтв, де він колись учився, назвала його академіком гравюри. Наступного року Шевченко помер. Його поховали над Дніпром, на Чернечій горі в Каневі.
Чому його читають і сьогодні
Шевченко довів, що українською можна писати велику літературу, і висловив ідеї, на яких виросла українська національна свідомість: свобода, гідність, спротив поневоленню. Його «Заповіт» перекладено понад 60 мовами, а слова «Борітеся - поборете!» звучать і сьогодні.
