Владислав Городецький

Слони, носороги й велетенські жаби на даху: «Будинок з химерами» на київській Банковій досі дивує перехожих. Його автор Владислав Городецький, поляк родом із Поділля, збудував у Києві музей, костел і кенасу, а останні роки життя працював у Тегерані.

Шляхтич із Поділля

Владислав Городецький народився 1863 року в селі Шолудьки на Поділлі (нині Вінниччина), у польській шляхетській родині. Його повне польське ім’я - Лешек Дезидерій Владислав Городецький. Він навчався в Петербурзькій академії мистецтв і закінчив її 1890 року. Більшу частину життя він прожив і працював в Україні, насамперед у Києві.

Київ, який він збудував

Наприкінці XIX століття Київ швидко розбудовувався, і Городецький став одним із його найпомітніших архітекторів. Він спроєктував будинок Міського музею старожитностей і мистецтв у неогрецькому стилі (1897–1900); на будівництво дав великі кошти меценат Нікола Терещенко. Тепер тут Національний художній музей України. Для караїмської громади Городецький збудував кенасу в мавританському стилі (нині Будинок актора), а для католиків - неоготичний костел святого Миколая. Він працював і далеко за межами Києва: у Черкасах, Умані, Сімферополі, Євпаторії. Крім того, він створював ювелірні прикраси, ескізи жіночого вбрання, театральні костюми й декорації.

Будинок з химерами

На крутому схилі на вулиці Банковій, 10, стоїть його найдивніший будинок. Від Банкової в ньому три поверхи, а з протилежного боку - шість. Фасади прикрашають скульптури слонів, носорогів, левів, антилоп і орлів, а на даху сидять велетенські жаби. Будинок у стилі модерн звели в 1901–1903 роках, а скульптурний декор виконав Еліо Саля.

Мисливець і мандрівник

Городецький ходив у великі мисливські експедиції на Закавказзя, у Середню Азію й на Алтай, а трофеї подарував Київському мисливському музею, одним із засновників якого був. Найдалі він вирушив до Африки, у Кенію, де полював біля підніжжя Кіліманджаро.

Варшава і Тегеран

1920 року Городецький емігрував до Польщі. Там він працював у Міністерстві громадських робіт і реставрував палац Вишневецьких у Вишнівці на Тернопільщині. З 1928 року він був головним архітектором синдикату, що будував залізниці в Персії. У Тегерані він спроєктував шахський палац, вокзал, театр і готель. Городецький помер у Тегерані 3 січня 1930 року.

Чому це важливо сьогодні

Владислав Городецький, поляк із Поділля, дав Києву будинки, які досі формують обличчя його центру. Він будував і для міського музею, і для караїмів, і для католиків, тож його будинки показують, що Київ уже тоді був містом багатьох культур. «Будинок з химерами» доводить, що архітектура може бути сміливою й дотепною, і досі дивує кожного, хто проходить Банковою. Його шлях нагадує, що людина з іншого народу, яка прожила в Україні більшу частину життя, може дати місту його обличчя.