Агатангел Кримський

У 18 років він знав 8 мов, а за життя опанував ще понад 50. Агатангел Кримський заклав основи українського сходознавства, став одним з перших академіків Української академії наук і загинув в ув'язненні після арешту НКВС.

Ключові досягнення

Один з академіків-засновників Української академії наук (1918), її неодмінний секретар і голова Історико-філологічного відділу

Праці з історії ісламу, арабів, Туреччини й Персії та їхніх літератур; один із засновників сходознавства в Україні

Під його керівництвом укладено «Найголовніші правила українського правопису» (1921); науковий редактор «Російсько-українського словника» (1924–1933)

Спростовував гіпотезу Погодіна - Соболевського, за якою мова давнього Києва була не українською

Поетична збірка «Пальмове гілля», роман «Андрій Лаговський», переклади з арабської, перської й турецької

Скільки мов може знати одна людина?

У 18 років Агатангел Кримський знав 8 мов, а до кінця життя опанував ще понад 50. Так пише Енциклопедія сучасної України. Він народився 1871 року у Володимирі-Волинському (нині Володимир), а виріс у Звенигородці. Його рід мав кримськотатарське й білоруське коріння: засновником роду був мулла з Бахчисарая, який прийняв християнство. Сам Кримський називав себе свідомим українцем.

Арабіст, який писав українською

Кримський вивчав арабістику в Лазаревському інституті східних мов у Москві, а згодом став там професором. У 1896–1898 роках він працював у Лівані й Сирії. Під впливом Михайла Драгоманова, з яким він також сперечався в пресі, Кримський захопився українською мовою та історією. Він листувався з Лесею Українкою та Іваном Франком, писав вірші й прозу, а ще праці з історії ісламу, арабів, Туреччини й Персії.

Як сходознавець будував академію

1918 року Володимир Вернадський запросив його до Києва готувати закон про Українську академію наук. Академію заснували за гетьмана Павла Скоропадського, і Кримський став одним з перших академіків та її неодмінним секретарем. Під його керівництвом уклали «Найголовніші правила українського правопису» (1921).

Після процесу «Спілки визволення України» (1929–1930) Кримського звільнили з усіх наукових посад. У липні 1941 року НКВС заарештував його за звинуваченням в українському націоналізмі. Він помер у тюремній лікарні в Кустанаї (Казахстан); енциклопедії називають датою смерті 25 січня 1942 року. 1957 року його реабілітували.

Чому це важливо сьогодні

Кримський довів, що українська наука може бути світового рівня і водночас говорити українською. Його ім’я носить Інститут сходознавства Національної академії наук України.