Анатолій Базилевич

Якщо ви уявляєте Енея веселим вусатим козаком, то, найпевніше, завдяки Анатолію Базилевичу. Майже десять років графік малював «Енеїду» Котляревського, і книжку з його ілюстраціями перевидавали понад п'ятнадцять разів загальним накладом понад мільйон примірників.

Ключові досягнення

Ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського (видання 1968 року, понад 130 малюнків)

Оформлення та ілюстрації до «Пригод бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека

Ілюстрації до «Малого Кобзаря» Тараса Шевченка (1969), «Наталки Полтавки» Котляревського (1990), українських народних казок

Заслужений діяч мистецтв УРСР (за «Енеїду»), народний художник України (1993)

Хто намалював Енея?

Заплющте очі й уявіть Енея з «Енеїди». Якщо перед вами веселий вусатий козак, найпевніше, ви бачили малюнки Анатолія Базилевича. Він народився 7 червня 1926 року в Жмеринці на Вінниччині, а виріс у Маріуполі. 1943 року родину разом з тисячами маріупольців примусово вивезли на роботи до Німеччини, і там 1944-го батько помер від поранень під час бомбардування. 1953 року закінчив художній інститут у Харкові й переїхав до Києва, де жили його мама й сестра. Там він почав працювати з видавництвами й ілюструвати книжки.

«Енеїда» з ілюстраціями Базилевича

Швейк з київського ресторану

Відомим Базилевича зробила книжка Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка», яка вийшла в Києві наприкінці 1950-х. Художник оформив її всю: обкладинку, палітурку, форзаци, заставки й ілюстрації, а таких малюнків тушшю і пером зробив трохи менше двохсот. Зазвичай цю роботу ділили між двома людьми: ілюстратором і оформлювачем. Позував йому кухар одного з київських ресторанів, хоча портретної схожості зі Швейком художник не шукав.

Десять років з «Енеїдою»

Над «Енеїдою» Івана Котляревського Базилевич працював близько десяти років. Художня рада видавництва «Дніпро» прийняла понад 130 його ілюстрацій і назвала цю роботу творчим подвигом. Книжка вийшла 1968 року і принесла художникові звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. Відтоді її перевидавали понад п’ятнадцять разів; загальний наклад перевищив мільйон примірників.

Героїв Базилевич шукав серед живих людей. Зевса він малював з колишнього метробудівця Павла Кардашевського, якого зустрів просто на вулиці. У раю художник зібрав у тогах і шароварах своїх друзів-митців і себе самого, а для пекла сам роздягнувся й позував перед дзеркалом як грішник. Головна риса Базилевича - природне почуття гумору, близьке до народної творчості, а його козаки, як вважають, створили цілий «козацький міф».

Від Шевченка до казок

Базилевич ілюстрував «Малий Кобзар» Тараса Шевченка, твори Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Івана Франка, «Наталку Полтавку» Котляревського й українські народні казки. Його знали як майстра гумору, хоча він ілюстрував і драматичні твори. 1993 року йому присвоїли звання народного художника України. Анатолій Базилевич помер у Києві 30 червня 2005 року, у 79 років.

Чому це важливо сьогодні

Анатолій Базилевич дав українській класиці обличчя, яке впізнають кілька поколінь читачів. Завдяки його малюнкам «Енеїда» стала книжкою, яку хочеться розгорнути, а не лише шкільним обов’язком. Він показав, що гумор і народна традиція можуть бути великим мистецтвом. Кожен, хто сьогодні малює для українських книжок, може вчитися в нього, як зробити класику живою.