1865–1944
Андрей Шептицький
Митрополит УГКЦ
Граф із ополяченої родини став ченцем і 43 роки очолював Українську греко-католицьку церкву. Під нацистською окупацією митрополит Андрей Шептицький переховував євреїв у монастирях і засудив убивства в посланні «Не убий».
Ключові досягнення
- Митрополит Галицький, глава Української греко-католицької церкви (1901–1944)
- Заснування Національного музею у Львові, шкіл, лікарні та інших установ
- Пастирське послання «Не убий» (1942)
- Рятування євреїв під час Голокосту в монастирях УГКЦ
Як граф Роман став митрополитом Андреєм
Роман Шептицький народився 1865 року в селі Прилбичі на Львівщині, у графській родині давнього українського роду, що з часом ополячився. Він недовго прослужив в австрійському війську й покинув службу через хворобу. Після цього граф обрав чернечий шлях: став монахом-василіанином з іменем Андрей. 1901 року він очолив Українську греко-католицьку церкву як митрополит Галицький.
Пастир за чотирьох влад
Шептицький очолював церкву 43 роки: за Австро-Угорщини, Польщі, радянської та нацистської окупації. Він дбав не лише про віру: заснував Національний музей у Львові, лікарню, підтримував школи. 1914 року російська влада заарештувала митрополита й вивезла до Росії. На волю він вийшов лише 1917 року.
Лист Гіммлерові й послання «Не убий»
Під нацистською окупацією Шептицький у лютому 1942 року написав Гіммлерові листа з протестом проти вбивств євреїв. У листопаді того ж року він видав послання «Не убий», у якому засудив убивства. Разом із братом Климентом митрополит організував переховування євреїв, переважно дітей, у монастирях церкви. За різними оцінками, так врятували від 150 до 200 людей.
Дискусії та оцінки
1941 року Шептицький привітав німецьку армію та проголошення Акта відновлення Української держави, а 1943-го призначив капеланів до дивізії «Галичина». Саме через цю ранню підтримку німецької влади ізраїльський меморіал Яд Вашем не надав йому звання Праведника народів світу. Його брата Климента цим званням відзначено. 2015 року Папа Франциск проголосив митрополита Преподобним, це перший крок до беатифікації.
Чому про нього пам’ятають
Шептицький показав, як церква може бути опорою для свого народу, для освіти й людяності навіть у найтемніші часи.

