1882–1972
Іван Огієнко (митрополит Іларіон)
Мовознавець, перекладач Біблії
Він перекладав Біблію українською майже сорок років, а повністю її видали аж 1962 року в Лондоні. Мовознавець Іван Огієнко з Брусилова був першим ректором університету в Кам'янці-Подільському і міністром УНР, а в Канаді став митрополитом Іларіоном.
Ключові досягнення
- Мовознавець та історик української мови й церкви; одним із перших читав лекції українською в Київському університеті
- Перший ректор Кам'янець-Подільського українського державного університету (1918)
- Міністр освіти, а згодом міністр віросповідань УНР (1919)
- Переклав усю Біблію українською: Новий Завіт вийшов 1939 року, повний текст - 1962-го в Лондоні
- Митрополит Вінніпезький і глава Української православної церкви в Канаді (з 1951 року)
Книжка на сорок років
Уявіть роботу, яка триває майже все доросле життя. Іван Огієнко взявся перекладати Біблію українською на початку 1920-х років. Євангелія вийшли 1937 року, Новий Завіт із Псалтирем - 1939-го, а більшу частину Старого Завіту він закінчив 1940 року. Видати все завадила війна, тож повний текст на півтори тисячі сторінок побачив світ аж 1962 року в Лондоні.
Хлопець із Брусилова
Огієнко народився 14 січня 1882 року в селянській родині в містечку Брусилів, тепер на Житомирщині. Батько рано загинув. Іван учився у військово-фельдшерській школі в Києві, екстерном склав іспити за гімназію і вступив до Київського університету, де вивчав слов’янську філологію; закінчив його 1909 року. Після революції 1917 року він одним із перших почав читати лекції в цьому університеті українською.
Ректор і міністр
1918 року уряд гетьмана Павла Скоропадського вирішив заснувати український університет у Кам’янці-Подільському, і Огієнко став його першим ректором. 1919 року він був міністром освіти УНР, а потім міністром віросповідань: домагався, щоб служби в церквах правили з українською вимовою, а священиками ставали ті, хто знає українську мову. Він же написав сценарій свята Злуки 22 січня 1919 року.
Від Варшави до Вінніпега
Після поразки УНР 1920 року Огієнко опинився в Польщі. Він викладав у Львові й Варшаві, а коли 1932 року його усунули з Варшавського університету, видавав журнал «Рідна мова». 1940 року, уже вдівцем, він прийняв чернецтво з іменем Іларіон і став єпископом Холмським, а 1944 року - митрополитом. Перед наступом Червоної армії він виїхав до Австрії, потім до Швейцарії, а 1947 року на запрошення громади переїхав до Вінніпега в Канаді. 1951 року його обрали митрополитом Вінніпезьким і главою Української православної церкви в Канаді.
Огієнко помер у Вінніпезі 29 березня 1972 року.
Чому це важливо сьогодні
Іван Огієнко довів, що українська мова здатна нести все: від університетської лекції до Святого Письма. Його переклад Біблії вважають одним із найкращих українських, і на нього пішло майже сорок років, крізь війну й еміграцію. Він вірив, що без праці для рідної мови народ «не скоро стане свідомою нацією», і сам будував цю дорогу: університетом, міністерством, журналом, перекладом. Навіть свій архів він заповів передати в Україну лише тоді, коли вона й її Церква стануть вільними. Його життя показує, що велика справа для своєї мови може тривати десятиліття, і її варто не кидати.
