1596–1647

Петро Могила

Митрополит, засновник «Могилянки»

Релігійний діяч

Син молдовського господаря воював під Хотином, а потім обрав не шаблю, а церкву й школу. Петро Могила, митрополит Київський, 1632 року заснував колегіум, з якого виросла Києво-Могилянська академія, і вивів українську православну церкву з кризи.

Ключові досягнення

  • Архімандрит Києво-Печерської лаври (з 1627); 1631 року заснував при лаврі школу
  • 1632 року об'єднав лаврську й Київську братську школи в колегіум, з якого виросла Києво-Могилянська академія
  • Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (з 1633)
  • «Православне сповідання віри», яке 1643 року схвалили православні патріархи, і Требник (1646)
  • Відновив Софійський собор, церкву Спаса на Берестові й Видубицький собор

Син господаря, який обрав школу

Петро Могила був сином молдовського й волоського господаря Симеона Могили. Після смерті батька 1607 року родина втратила престол і переїхала до Речі Посполитої. Молодий Могила служив при дворах польських гетьманів, бився з турками під Цецорою 1620 року й у Хотинській війні 1621 року. Але військовій кар’єрі він віддав перевагу духовній.

Школа в лаврі

Могила став архімандритом Києво-Печерської лаври 1627 року, а 1631-го заснував при ній школу й запросив учителів зі Львова. Уже наступного року її об’єднали з Київською братською школою, яка постала 1615 року на спадок киянки Галшки Гулевичівни. Новий колегіум назвали на честь Могили Могилянським. Університет і досі зараховує до своїх засновників і гетьмана Петра Сагайдачного.

Митрополит-реформатор

Новий король Владислав IV 1633 року легалізував православну церкву, і Могилу висвятили у Львові на митрополита Київського. Він згуртував у Києві вчених-богословів, оновив лаврську друкарню, уклав із соратниками «Православне сповідання віри», яке 1643 року схвалили всі чотири православні патріархи. Обряди з його Требника 1646 року церква вживала століттями. Могила відбудовував давні київські святині: Софійський собор, церкву Спаса на Берестові, де на фресці зобразили його самого, і Видубицький собор.

Україну він називав своєю «Отчизною», але не забував і батьківщини: на власні кошти спорядив друкарню й 1635 року відправив її до Волощини. У заповіті він забезпечив колегіум коштами й передав йому свою велику бібліотеку. Помер Могила 1647 року в Києві; його поховали в Успенському соборі лаври.

Чому це важливо сьогодні

Петро Могила показав, що школа, книжка й збережена спадщина можуть дати країні не менше, ніж шабля. З його колегіуму виросла академія, де вчилися Іван Мазепа, Пилип Орлик і Григорій Сковорода, а «Могилянка» й сьогодні навчає студентів під його іменем. Він вивів церкву з кризи, і обряди з його Требника жили століттями. Відбудовуючи давні київські святині, він зберіг для нащадків спадщину Русі. Кожен, хто вчиться, щоб служити своїй країні, продовжує його справу.