1913–2007
Василь Кук
Останній головнокомандувач УПА
Юрист за освітою, який 1950 року, після загибелі Романа Шухевича, очолив Українську повстанську армію. 1954 року його живим захопив КДБ: шість років допитів без суду, а потім - звільнення з публічною заявою, що досі викликає дискусії. Дожив до незалежної України.
Ключові досягнення
- Із 1943 року командував УПА-Південь
- Після загибелі Романа Шухевича (1950) став головнокомандувачем УПА та керівником проводу ОУН в Україні
- Отримав звання генерал-хорунжого УПА (1952)
- Після звільнення зберіг і передав історикам свідчення та документи про визвольний рух, зокрема для серії «Літопис УПА»
Чи знали ви, що останній головнокомандувач УПА дожив до незалежної України?
Василь Кук народився 11 січня 1913 року в селі Красне на Золочівщині (нині Львівська область). Ще школярем він вступив до Організації українських націоналістів, за що польська влада двічі заарештовувала його 1933 року. У 1930-х Кук перейшов у підпілля, а під час війни організовував антинацистський рух ОУН на Дніпропетровщині. З 1943 року він командував УПА-Південь.
Головнокомандувач після Шухевича
5 березня 1950 року загинув Роман Шухевич - головнокомандувач УПА. Кук зайняв його місце, очолив і повстанську армію, і провід ОУН в Україні, а 1952 року отримав найвище звання УПА - генерал-хорунжого. Він керував вже нечисленним і виснаженим підпіллям, яке до 1950-х втратило більшість своїх бійців.
23 травня 1954 року його живим захопили офіцери КДБ. Наступні шість років Кук провів у слідчих ізоляторах Києва та Москви - без суду й вироку.
Дискусії та оцінки
1960 року Кука звільнили за амністією. Невдовзі після цього з’явився його відкритий лист, у якому він закликав учасників підпілля скласти зброю й визнавав боротьбу безперспективною. Історики досі не мають одної думки про цей документ: одні вважають його наслідком багаторічного тиску КДБ на людину, яку тримали без суду в ізоляції, інші - щирим переосмисленням після майже двадцяти років боротьби й поразки. Сам Кук до кінця життя публічно не пояснював обставин появи листа. «Знай своїх» наводить обидва прочитання без власної оцінки.
Чому це важливо сьогодні
Василь Кук - останній головнокомандувач УПА, і його життя пов’язує збройну боротьбу за незалежність із незалежною Україною, до якої він дожив. Після 1991 року він ділився свідченнями з істориками й журналістами та допомагав готувати «Літопис УПА», тож історію визвольного руху дослідники почули й від одного з його керівників. Його доля нагадує, що за власну державу українці боролися десятиліттями, задовго до 1991 року.
