Дмитро Клячківський

Людина з десятком імен

Клим Савур, Охрім, Панас Мосур, Балаш, Блондин - за кожним із цих псевдонімів стояв Дмитро Клячківський. Підпільникові ОУН без них було не обійтися: його заарештовувала і польська, і радянська влада.

Зі Збаража до підпілля

Клячківський народився 1911 року в Збаражі на Тернопільщині. Закінчив гімназію в Станіславі (нині Івано-Франківськ) і навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Відслужив у польській армії, працював у кооперативах. 1937 року його заарештувала польська влада, але невдовзі відпустила через брак доказів. 1940 року його схопило НКВС, і на «процесі 59-ти» у Львові засудило до розстрілу; вирок замінили на 10 років ув’язнення.

Хто створював УПА

З січня 1942 року Клячківський очолював ОУН(б), тобто фракцію ОУН, яку вів Степан Бандера, на Волині й Поліссі. Він був одним з організаторів Української повстанської армії, а з травня до листопада 1943 року - її головнокомандувачем. Відзначають його внесок у будову, тактику й дисципліну УПА, а також земельні, шкільні та інші реформи на підконтрольній їй території. Наприкінці 1943 року повстанські сили об’єднав під своїм командуванням Роман Шухевич, а Клячківський з січня 1944 року очолив УПА-Північ.

12 лютого 1945 року він загинув у бою з підрозділами НКВС поблизу села Суськ на Рівненщині. Де його поховано, достеменно невідомо. 1952 року Українська головна визвольна рада посмертно надала йому звання полковника УПА.

Дискусії та оцінки

Клячківський - одна з найсуперечливіших постатей українсько-польської історії. 1943 року на Волині, де він командував, загони УПА почали масові вбивства польського мирного населення; загинули десятки тисяч людей. Польські історики, як-от Мирослав Шумило з Інституту національної пам’яті Польщі, вважають Клячківського головним відповідальним за ці вбивства й кваліфікують їх як геноцид. За їхніми даними, 11 липня 1943 року загони УПА одночасно напали на майже сотню польських сіл, а всього на Волині загинуло близько 60 тисяч поляків.

Український історик Ігор Ільюшин також пише, що рішення будь-що позбутися польського населення Волині ухвалив Крайовий провід ОУН(б), який очолював Клячківський. За його оцінкою, з польського боку загинули кілька десятків тисяч людей, з українського - кілька тисяч, зокрема від польських відплатних акцій. Письмового наказу про знищення поляків історики не знайшли, тож висновки спираються на свідчення й звіти. Частина керівників ОУН, зокрема Микола Лебедь, не поділяла такої політики. Дослідники також пишуть, що Клячківський причетний до необґрунтованих репресій щодо вояків УПА та мирного населення, українського й польського.

В Україні йому встановлено пам’ятник у Збаражі й хрест на місці загибелі; польські історики вважають його одним з головних винуватців Волинської трагедії.

Чому це важливо сьогодні

Дмитро Клячківський був одним з організаторів Української повстанської армії, яка боролася за власну державу: відзначають його внесок у її будову, тактику й дисципліну. Водночас з рішеннями проводу, який він очолював на Волині, історики пов’язують масові вбивства польського мирного населення 1943 року. Його історія показує, що боротьба за власну державу і злочини проти сусідів можуть бути пов’язані з тими самими людьми, і чесно говорити варто про обидва. Спільна праця українських і польських істориків, які спираються на свідчення й звіти, допомагає двом народам порозумітися.