1899–1937
Василь Седляр
Художник-бойчукіст, ілюстратор «Кобзаря»
Його «Кобзар» вилучали з бібліотек і шматували під час обшуків. Василь Седляр, учень Михайла Бойчука, проілюстрував увесь «Кобзар» 1931 року, керував Межигірським керамічним технікумом і навчав молодих художників. 1937 року його розстріляли.
Ключові досягнення
- 75 ілюстрацій до «Кобзаря» Тараса Шевченка (Харків, 1931)
- Учень майстерні Михайла Бойчука в Українській академії мистецтв, один із провідних бойчукістів
- Директор Межигірського керамічного технікуму (1923–1930), викладач Київського художнього інституту (1930–1936)
- Розписи Луцьких казарм у Києві (1919), фреска «Індустріалізація» в Червонозаводському театрі в Харкові
- Картини «Розстріл» (1927), «Портрет Оксани Павленко» (1927); серія малюнків «Європа»; стаття «АХРР і АРМУ» (1926)
Книжка, яку палили
Що може налякати владу в книжці віршів? Малюнки. 1931 року в Харкові до 70-х роковин смерті Тараса Шевченка вийшов великий «Кобзар» на пів тисячі сторінок, з 75 ілюстраціями Василя Седляря. Невдовзі цю книжку вилучали з бібліотек і книгарень. 1933 року «Кобзар» видали знову, накладом 10 тисяч примірників. За різними даними, цей наклад знищили ще в друкарні або ж він вийшов, і його теж вилучали. 2009 року книжку перевидали за двома вцілілими примірниками - 1931 і 1933 років.
Учень Бойчука
Василь Седляр народився 1899 року на хуторі Христівка біля села Жоржівка на Полтавщині. Учився в Київському художньому училищі, а 1919 року вступив до Української академії мистецтв, у майстерню Михайла Бойчука. Бойчук учив шукати нове мистецтво в іконі й народній картині, і Седляр став одним із його найпомітніших учнів. Того ж 1919 року бойчукісти розписали Луцькі казарми в Києві; ці розписи знищили 1922-го.
Учитель керамістів
У 1923–1930 роках Седляр очолював керамічний технікум у Межигір’ї під Києвом. Там разом із ним працювали Оксана Павленко й Іван Падалка. 1926 року він написав статтю «АХРР і АРМУ», де виступив проти впливу російського реалістичного живопису на українське мистецтво. У 1926–1927 роках разом із Бойчуком мандрував музеями Європи, зокрема Німеччини й Франції, і привіз звідти серію малюнків «Європа», яку розкритикували партійні критики. З 1930 року він навчав керамістів у Київському художньому інституті, а в Харкові працював над фрескою «Індустріалізація» для Червонозаводського театру.
1936–1937
26 листопада 1936 року Седляра заарештували в Харкові і на підставі сфабрикованих документів оголосили «ворогом народу». 13 липня 1937 року його розстріляли в Києві, того самого дня, що й Михайла Бойчука та Івана Падалку. Більшість його творів знищили. 1958 року художника реабілітували. Першу персональну виставку Седляря відкрили аж 2009 року в Національному художньому музеї України: два невеликі зали, два десятки робіт і лише чотири картини, що збереглися.
Чому це важливо сьогодні
Василь Седляр показав «Кобзар» по-новому: мовою ікони, фрески й народної картини, якої навчився в Бойчука. Він відкрито виступив проти того, щоб українське мистецтво наслідувало російський реалістичний живопис. Як директор і викладач він виховував керамістів і художників, тож школа бойчукістів жила і в його учнях. Його «Кобзар» намагалися стерти разом з ним, але книжка повернулася до читачів. Кожен, хто ілюструє, малює чи видає книжки, може продовжити те, що він почав: показувати свою класику власною мовою.
