Іван Пулюй

Фізик із теологічного факультету

Іван Пулюй народився 1845 року в містечку Гримайлів на Тернопільщині; тоді ця частина Галичини належала Австрійській імперії. 1864 року він із відзнакою закінчив гімназію в Тернополі й вступив на теологічний факультет Віденського університету. Але священиком не став: після теології він вивчав у Відні фізику й математику, а 1877 року в Страсбурзі захистив докторську дисертацію про тертя в газах.

Лампа з холодним світлом

Пулюй досліджував електричні розряди в розріджених газах. 1882 року він винайшов фосфоресцентну лампу, яку вважають попередницею рентгенівської трубки. Його дослідження «холодного світіння», яке сьогодні назвали б неоновим, стали помітною подією на виставці в австрійському Штаєрі 1884 року. Ще раніше, 1878 року, його прилад для вимірювання механічного еквівалента тепла нагородили на Всесвітній виставці в Парижі.

Коли Вільгельм Рентген оголосив про відкриття нових променів, Пулюй уже мав і трубки, і досвід. На початку 1896 року він надрукував у Відні дві статті про те, як ці промені виникають і як діють на фотопластинку.

Професор у Празі

З 1884 року понад 30 років Пулюй працював професором Німецького політехнічного інституту в Празі. Він обирався ректором, а 1902 року став першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету. Пулюй збудував у Празі електростанцію змінного струму й був експертом з електротехніки в Чехії. 1916 року йому запропонували очолити міністерство освіти Австро-Угорщини, але він відмовився через тяжку хворобу.

Біблія українською

Пулюй не забував, звідки він. У Відні він був серед організаторів і якийсь час головою українського студентського товариства «Січ». Разом із Пантелеймоном Кулішем він переклав українською Євангеліє (1871) і весь Новий Заповіт (1880), а з Іваном Нечуєм-Левицьким - Старий Заповіт. Ці переклади ввійшли до української Біблії, яку 1903 року видало Британське біблійне товариство. Пулюй переклав і перший молитовник народною українською мовою (Відень, 1871), виступав за український університет у Львові, а в Празі заснував фонд допомоги бідним студентам з України. Він помер у Празі 31 січня 1918 року.

Чому це важливо сьогодні

Іван Пулюй допоміг прокласти дорогу до X-променів, без яких сьогодні не обходиться жодна лікарня, і до сучасної електротехніки: він очолив перший у Європі електротехнічний факультет. Водночас він дбав, щоб українці могли читати Біблію рідною мовою, а бідні студенти з України - вчитися. Для нього одне не заважало іншому: світова наука і служіння своєму народові були частинами одного життя. Його шлях показує, що українець може рухати вперед світову науку і не забувати, звідки він.