1889–1956
Остап Вишня
Класик українського гумору
У 1920-х більшими накладами за Остапа Вишню виходив тільки Шевченко. 1933 року гумориста засудили до десяти років таборів, але він повернувся до літератури й завершив «Мисливські усмішки».
Ключові досягнення
- Цикли «Вишневі усмішки» (сільські, кримські, літературні, закордонні та інші)
- Збірка «Українізуємось» і сатира на російський великодержавний шовінізм
- Цикл «Мисливські усмішки»
- Переклади творів Миколи Гоголя, Антона Чехова, Ярослава Гашека, Марка Твена
Тиражі, які поступалися лише Шевченкові
У 1920-х роках 23 книжки Остапа Вишні витримали 42 видання. За загальним накладом його випереджали тільки твори Шевченка. А за псевдонімом стояв фельдшер Павло Губенко. Він народився на хуторі Чечва біля Груні на Полтавщині (нині Сумська область), закінчив Київську військово-фельдшерську школу й працював у лікарні Південно-Західної залізниці в Києві.
Від фельдшера до «усмішок»
1919 року в Кам’янці-Подільському, де тоді був уряд УНР, він почав друкуватися як П. Грунський. 1920-го його ув’язнили більшовицькі органи безпеки; звільнитися допоміг редактор газети «Вісті ВУЦВК» Василь Блакитний.
З 1921 року харківські газети й журнали друкували фельдшерові фейлетони й «усмішки» вже під ім’ям Остап Вишня: про село, мову, українізацію й російський великодержавний шовінізм. Разом із Майком Йогансеном і Миколою Хвильовим він написав ревю «Алло, на хвилі 477!», яке 1929 року поставив театр «Березіль».
Десять років на Півночі
З кінця 1920-х офіційна критика почала цькувати письменника. 25 грудня 1933 року його безпідставно заарештували, звинуватили в націоналізмі й підготовці терору та засудили до десяти років таборів. Покарання він відбував в Ухті (нині Республіка Комі).
Звільнений 1943 року, з 1944-го він жив у Києві й знову писав. Тоді він завершив цикл «Мисливські усмішки» - про ліси, річки й людину серед природи. Частину пізніх творів, зокрема памфлети проти «українських буржуазних націоналістів», він писав за партійними настановами. 1955 року його реабілітували, а 1956-го він помер у Києві.
Чому його сміх важливий сьогодні
Остап Вишня - класик українського гумору. Його доля показує, як радянська влада ламала митців: один з найпопулярніших письменників доби провів десять років у таборах і все одно повернувся до гумористики.
